3 липня 2007 року у м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область) відбулося виїзне засідання колегії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

У засіданні колегії взяли участь Міністр охорони навколишнього природного середовища України Василь Джарти, Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Надія Дєєва, Голова Дніпропетровської облради Юрій Вілкул, заступник Генерального прокурора України Тетяна Корнякова, а також керівники державних комітетів, представники органів місцевої влади та самоврядування, керівники підприємств та громадськість.

Перед початком колегії Міністр Василь Джарти разом з керівництвом області відвідали великі промислові гіганти регіону, зокрема ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», з метою вивчення ситуації навколо виконання природоохоронних заходів та дотримання екологічного законодавства.

На порядку денному колегії стояли питання: щодо зменшення техногенного впливу виробничої діяльності гірничо-металургійного комплексу на довкілля, виконання у 2006 р. «Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2006-2015 роки», а також «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води».

Під час обговорення головної проблеми - впливу діяльності гірничо-металургійного комплексу на рівень техногенного забруднення, було відмічено, що підприємствами галузі експлуатується старе енергоємне обладнання, відсутнє належне оснащення очисними спорудами, постійно порушується технологічний режим експлуатації очисного обладнання. Фактично на межі зриву знаходиться програма поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області на 2006-2015 роки, оскільки із передбачених нею у 2006 році 13 заходів, виконано лише 4.

Щодо екологічного стану басейну Дніпра було відзначено, що протягом останнього десятиріччя продовжується прогресуюче забруднення довкілля головної артерії країни. Серед причин зниження якості водоресурсного потенціалу - великомасштабне перетворення природних водних систем, залучення значних обсягів водних ресурсів у господарський обіг, їх забруднення, зміна умов природного формування стоку.

За результатами засідання колегії Мінприроди були ухвалені рішення, в основу яких покладено два основних підходи: активізація проведення природоохоронних заходів і посилений контроль за дотриманням екологічного законодавства.

Міністерству промислової політики:

•  розробити та затвердити в Кабінеті Міністрів України Державну програму з охорони навколишнього природного середовища підприємств гірничо-металургійного комплексу до 2020 року;
• забезпечити залучення коштів іноземних інвестиційних фондів, коштів підприємств у першу чергу на реалізацію основних природоохоронних заходів в містах розташування підприємств гірничо-металургійного комплексу;
• розробити та подати на затвердження Мінприроди галузеві технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин від технологічного устаткування;
• організувати розроблення та затвердження питомих показників (показників емісії) викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на одиницю використаної сировини або виробленої продукції для виробництв та технологічних процесів.

Керівникам підприємств гірничо-металургійного комплексу:

• забезпечити ефективне здійснення моніторингу довкілля, в тому числі здійснення моніторингу геологічного середовища Кривбасу;
• провести низку природоохоронних заходів, серед яких: рекультивація порушених земель, зменшення витрат води, вдосконалення використання оборотного, повторного та послідовного водопостачання; мінімізація та утилізації крупнотонажних відходів; використання хвостів збагачення залізних руд як сировини для отримання концентрату.

Державні управління охорони навколишнього природного середовища у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Луганській областях були зобов‘язані:

• забезпечити створення електронної бази даних про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та стану забруднення атмосфери;
• запровадити систему звітності керівників підприємств про стан виконання природоохоронних заходів;
• активізувати роботу щодо взаємодії із громадськістю з метою посилення громадського контролю у галузі охорони довкілля.

Щодо питання виконання у 2006 році програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області на 2006-2015 роки було доручено Держекоінспекції здійснювати посилений контроль і перевірку за здійсненням природоохоронних заходів підприємствами-забруднювачами. У свою чергу Мінприроди має переглянути розрахунки відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів у повітря з переглядом кориґуючих коефіцієнтів у бік збільшення в 10 разів, а також розробити методику розрахунку збитків через несанкціоноване видалення та розміщення відходів.

Основними акцентами у вирішенні питання щодо екології басейну Дніпра стали рішення зобов’язати:

• підприємства металургійного комплексу та ВАТ „Павлоградвугілля” вжити заходів щодо введення в дію технології доочистки стічних вод;
• Мінприроди, Держводгосп в рамках міжнародного проекту ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра передбачити заходи з упровадження найсучасніших технологій очистки стічних вод для міст Дніпропетровської області, які розташовані в басейні річки;
• Дніпропетровську ОДА спільно з Мінпромполітики та ВАТ „Мітал Стіл Кривий Ріг” вирішити питання щодо статусу обвідного каналу, який у складі технологічного циклу призначений для водовідведення стічних вод у р.Інгулець.
• Мінпромполітики,  Мінприроди із залученням НАН України розробити програму боротьби з високомінералізованими кар’єрними та шахтними водами.

Довідково

1. Підприємства гірничо-металургійного комплексу України  належать до найбільш потужних галузей промисловості, яка останніми роками динамічно розвивається. Об’єм виробленої продукції на підприємствах комплексу сягає 33% від загального обсягу виробництва в Україні. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами комплексу у 2006 р. склали понад 1,5 млн. тонн, або майже 32% від загальних викидів у державі. Скинуто у поверхневі водні об’єкти 1442,7 млн. м3 зворотних вод, що складає 17% загальних обсягів скидів по Україні, в тому числі: без очистки - 901,5 млн. м3 (63,2%), недостатньо очищених - 484,1 млн. м3 (19,6%). На підприємствах комплексу в 2006 р. утворилось 1420 тис. тонн відходів першого, другого та третього класів небезпеки, що складає майже 53% від загальної кількості таких відходів, утворених в Україні.

2. Дніпропетровська область – одна із найбільш техногенно-напружених в Україні. Обсяги валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по області за 2006 рік складають понад 1,3 млн. тонн, що становить 17% від загальних викидів в Україні. Область займає одну з найвищих сходинок серед регіонів України за обсягами утворення та розміщення відходів. На початок 2007 року обсяг накопичення відходів склав понад 8,5 млрд. т, при щорічному утворенні 200-250 млн. т, обсяг утилізації не перевищує 30-40 %.

3. На території басейну Дніпра нагромаджено сотні великих промислових підприємств, в тому числі таких «брудних» галузей, як металургія, хімія, видобуток руди та вугілля, водомістких галузей, таких як теплова та атомна енергетика. Найбільші обсяги забруднених стічних вод надходить від промислових підприємств – понад 800 млн. м³ (в основному від підприємств чорної металургії та атомних електростанцій) та об’єктів житлово–комунального господарства – понад 1000 млн. м³. Найбільші обсяги скидів зафіксовані у Дніпропетровській області (900,0 тис.тонн), Запорізькій області (108,0 тис.тонн) та м. Києві (146,9 тис.тонн).