Про екологічну катастрофу у керченській протоці, її наслідках для екосистеми Азовського моря й прибережної території української частини Північного Приазов’я

Голові Верховної Ради України ЯЦЕНЮКУ А.П., Голові Комітету з питань екологічної політики, природокористування ц ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи СЕМИНОГІ А.І.

Шановний Арсеній Петрович!

Шановний Анатолій Іванович!

Шановні народні депутати!

Прийміть наші побажання успіш­ної, конструктивної й результатив­ної законотворчої роботи. Споді­ваємося, що при всій великій кількості проблем, які Вам необхід­но буде послідовно вирішувати, сформульовані нами нижче пробле­ми будуть нарівні з іншими мати пріоритетне значення й не будуть, у черговий раз, відкладені на невизначений термін

За дорученням широких кіл наукової громадськості й вчених-екологів, ряду регіональних і місцевих засобів масової інформації, пред­ставників місцевого самовряду­вання й громадських екологічних організацій української частини Північного Приазов'я ми, що ниж­че підписалися, вважаємо за необ­хідне передати Вам нашу загаль­ну тривогу й крайню стурбованість із приводу наявних негативних наслідків для екосистеми Азовсь­кого моря від наслідків екологіч­ної катастрофи, що відбулася, 11 листопада 2007 року в Керченській протоці. У результаті стихійного лиха в протоці затонули п’ять суден, одне  з них з вантажем мазуту (близько 4 тонн) і три – з вантажем сірки (близько 6,5 тисяч тонн). Через несприятливі погодні умови, дотепер, наслідки екологіч­ної катастрофи в повному обсязі не ліквідовані. У результаті штор­му й підводних течій частина ма­зуту потрапила в Азовське  море й у цей час перебуває на його дні.

На думку багатьох вчених-екологів і експертів ЄС, з підвищенням температури морської води, тобто навесні 2008 року, мазут почне переходити в рідкий стан і створить на поверхні моря масляну плівку. Це, у свою чергу, приведе до порушення кисневого балансу в морській воді, що викличе масовий замор риби. Поява в цей же період на поверхні моря масляної плівки завдасть істотної шкоди водоплавним птахам та іхтіофауні моря.

Наслідки від розвитку другого етапу екологічної катастрофи, якщо не прийняти вчасно міри, будуть носити , на наш погляд, тривалий і негативний характер, що приведе Азовське море – унікальний природний водний об’єкт, до повної втрати їм рибогосподарського значення. Одночасно економіка Північного Приазов’я понесе значні економічні збитки від скорочення або припинення на кілька років, а то і десятиріччя, рекреаційної й туристичної діяльності. Подібну тривогу в засобах масової інформації періодично висловлюють представники українських і російських наукових центрів і експерти-екологи, які спеціалізуються на проблемах збереження біорізноманіття морських екосистем.

У зв’язку з вищевикладеним, пропонуємо негайно розглянути наші та інші наявні рекомендації та прийняти відповідні рішення:

1.      Внести в прийнятий на 2008 рік Державний бюджет України зміни та доповнення, які мають на меті забезпечити фінансування в повному обсязі заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків вищезгаданої екологічної катастрофи та не допустити розвитку її другого етапу.

2.      По колективній оцінці учасників міжнародних науково-практичних конференцій, що відбулися в період 2001-2007 р., стан екосистеми Азовського моря та прибережної території української частини Північного Приазов’я є кризовим.

Україна, як незалежна держава, підписала ряд міжнародних договорів і має власні зобов’язання по охороні Азовського і Чорного морів. З метою їхнього виконання Верховна Рада України прийняла Закони України “Загальнодержавна Програма охорони й відновлення навколишнього природного середовища Азовського й Чорного морів” (№ 2333-III від 22.03.2001 р.) і “ Про загальнодержавну Програму розвитку рибного господарства України” (№ 1516-IV від 19.02.2004 р.). Але, приоритетні й капіталомісткі заходи, реалізація яких передбачалася в період 2005-2007 р. за рахунок Державного бюджету України не фінансувалися.

По висновках Рахункової палати України, із виділених у період 2002- 2005 р. бюджетних засобів у сумі 25,5 млн. грн.. на фінансування природоохоронних заходів, за цільовим призначенням було використано тільки 16,5 млн. грн.. або 64,7 %. З переліку пріоритетних природоохоронних мір, передбачених до реалізації у Північному Приазов’ї в 2005-2007 р. фінансування з Державного бюджету ні по одній з них не здійснювалося. Не фінансувалися також і пріоритетні заходи, спрямовані на відтворення рибних запасів Азовського моря.

Враховуючи вищевикладене, просимо верховну раду України провести парламентське слухання про хід реалізації двох вказаних Програм у частині Азовського моря й прибережній території Північного Приазов’я. Одночасно необхідно розглянути й ухвалити рішення щодо наступних проблем:

2.1. Розглянути доцільність передачі від Міністерства аграрної політики Міністерству охорони навколишнього природного середовища України прав на видачу суб’єктам економічної діяльності ліцензій і квот на вилов риби в Азовському морі й Керченській протоці, наступного контролю за дотриманням ними умов рибальства та відтворення рибних запасів, а також штату працівників, які здійснюють дану діяльність.

2.2. Розглянути й затвердити угоду між Кабінетом Міністрів України й Урядом Російської Федерації про захист морського середовища Азовського моря й Керченської протоки. При цьому критично оцінити:

·        ступінь відповідності положень даної міждержавної Угоди до міжнародних екологічних стандартів та нормативів; наявність єдиного підходу до величини економічних санкцій за забруднення різними шляхами екосистеми Азовського моря та Керченської протоки;

·        наявність обмежень на перевантаження небезпечних вантажів у портах Азовського моря та їхнє транспортування; повної заборони на перевантаження небезпечних вантажів на рейдах із судна на судно; підвищення вимог до технічного стану судів і введення обов’язкового страхування небезпечних вантажів на предмет екологічного ризику при їхньому транспортуванні на судах, а також при їх доставці в порти залізничним та автотранспортом;

·        наявність обмежень на використання морської води на технологічні та інші цілі, введення адекватної оплати за її використання;

·        наявність загальних вимог до процедури видачі економічним суб’єктам ліцензій і квот на вилов риби, величини їхніх економічних витрат на відтворення рибних запасів, систему рибовідтворювання;

·        умови й суми фінансування, строки подання та відповідальних за розробку міждержавної Програми відновлення та охорони екосистеми Азовського моря та Керченській протоки.

3.      Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ініціювати проведення загальнонаціональних переговорів, у яких візьмуть участь власники металургійних підприємств, представники державних органів управління та ведучих національних наукових природоохоронних центрів, громадських організацій, національних і регіональних засобів масової інформації. Переговори мають на меті підтримати ініціативу ВАТ “ММК ім. Ілліча” і власників ВАТ “Макіївський металургійний завод” про добровільну відмову від мартенівського способу виробництва сталі та поетапному переходу всіх українських металургійних підприємств на більш екологічно безпечні технологічні способи її виплавки.

4.      Скасувати раніше ухвалене рішення про зміну на користь Державного бюджету розподіл сум нормативної плати та штрафів за забруднення навколишнього природного середовища. Тим більше, що існуючий до внесення змін механізм розподілу вищевказаних коштів між суб’єктами управління: держава – область – місцеве самоврядування (частка кожного суб’єкта) більше відповідає практиці ЄС, а також передвиборним обіцянкам політичних партій, що пройшли до парламенту про передачу частини прав і обов’язків від центральних органів влади до регіональних, місцевого самоврядування.

Ще є час об’єктивно оцінити ступень кризової екологічної ситуації, що склалася в Азовському морі й Керченській протоці та вжити ефективних заходів, спрямованих на запобігання розвитку другого етапу екологічної катастрофи.

Просимо наш відкритий лист довести до відома кожного з народних депутатів України.

За дорученням наукової громадськості та вчених-екологів, коаліції громадських екологічних організацій та регіональних, місцевих засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування української частини Північного Приазов’я:

Президент Донбаського регіонального відділення Міжнародної Академії Наук Екології та безпеки життєдіяльності (м. Донецьк) В.Д.Мартовицкий, д.т.н., професор, академік МАНЕБ;

Голова постійної комісії з питань екології, землі та природних ресурсів Донецької обласної ради М.М.Загоруйко;

Голова постійної комісії з питань охорони здоровя населення, санітарного стану та екології міста Маріупольської міської ради В.І.Махсма;

Депутат Маріупольської міської ради В.Д.Малихін, к.т.н., член-кореспондент Академії будівництва України;

Депутат Бердянської міської ради В.В.Крижко, к.п.н., професор, ректор Бердянського державного педагогічного університету;

Депутат Іллічівськом районної ради м. Маріуполя С.О.Ніколаєв;

Директор регіонального ландшафтного парку “Меотида” (м. Новоазовськ) Г.М.Молодан, віце-президент,  академік Української Академії екологічних наук;

Голова ГЕО “асоціація порятунку Азовського моря” (м. Маріуполь) В.М.Лисов, к.е.н., академік МАНЕБ;

Начальник управління ВГО “Українська служба порятунку” в Донецькій області Г.А.Любін, генерал-майор УСП;

Голова Громадської ради при Держу правлінні охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області В.В.Журавльов, керівник ГО “До чистих джерел”;

Головний редактор обласної екологічної газети “Наш край” (м. Донецьк) І.А.Карагодов-Булгаков, к.е.н., академік МАНЕБ;

Голова ГО “міжнародний екологічний фонд “Азовське море” (м. Бердянськ) О.П.Мягченко, к.х.н., академік МАНЕБ;

Голова Донецької обласної організації Партії зелених України О.Д.Шевченко;

Президент ГО “Приазовська Академія ресурсного аналізу демократичних інновацій суспільства” І.В.Гнатієнко, головний редактор газети “Меотида” (м. Маріуполь);

Голова ГО “Довкілля” (м. Маріуполь) О.І.Самойлова