В даний час рибні запаси Азовського моря приведені в депресивний стан. Промисловий лов осетрових, основного багатства Азовського моря, взагалі припинив своє існування. Рибалками дуже рідко зустрічаються осетрові види риб, не звертаючи на те, що вони штучно виводиться та випускається у Азовське море  Українськими та Російськими підприємствами. Також з кожним роком знижаються і запаси інших цінних видів риб: камбали калкан, судака.

            Основною причиною зменшення рибних запасів Азовського моря є нераціональне ведення рибного господарства. Найбільший вплив на рибні запаси Азовського моря оказують користувачі,  які здійснюють науково-дослідні лови.

            Наукові  установи,  які  здійснюють  науково-дослідницькі  роботи  в  акваторії  Азовського  моря є  АзПівденНІРО (м. Бердянськ, Запорізька  обл.),  та  ПівденНІРО (м. Керч, АР  Крим ), підпорядковані Державному  департаменту  рибного  господарства (далі  Укрдержрибгоспу)  Мінагрополітики  України.

Також наукові дослідження в останні два роки в Азовському морі  проводяться Державним інститутом штучного інтелекту (м. Донецьк, Донецької обл.), Мелітопольським державним педагогічним університетом (м. Мелітополь Запорізької обл.).

            Квоти на спеціальне використання водних  живих  ресурсів   загальнодержавного  значення, вищевказані  наукові  установи  отримують  безкоштовно, так  як  добувають  водні  живі  ресурси  для  наукових  цілей, але при  цьому  не  одна  вищевказана  наукова  установа,  не  має  відповідної  матеріально-технічної  бази (плавзасоби, знаряддя  лову  та  ін.). Виходячи  з  цього  наукові  установи  у  відповідність  п. 5.1.4  Інструкції  про  порядок  спеціального  використання  риби  та  інших  водних живих ресурсів  № 623/404, складають  договори  про  спільне  виконання  програми  дослідних  робіт  з  рибодобувним  організаціями, що  фактично  є  передачею  квоти, у  порушення  Закону України „Про тваринний світ".

            На  даний  час  не  існує  методики  по  складанню  програм  науково-дослідних  робіт, які б передбачали  обґрунтовану  кількість  вилучених  водних  живих  ресурсів, та  кількість  використаних  при  цьому  знарядь  лову. Найбільш  значний  збиток  біорізноманіття  Азовського  моря  наносять  знаряддя  лову, які  використовуються  при  здійснені  науково-дослідницьких  робіт, а  саме: різноглибинні  донні  трали, зяброві  сітки.  Звертаємо  увагу, що  вказані  знаряддя  лову,  безпосередньо  донні  трали,  заборонені  в  промисловому  добуванні  водних  живих  ресурсів. Офіційно, заплановані тралення  донним  тралом, виконуються на підставі  Протоколу  рішень  Науково-промислової  ради,  Наказ  Укрдержрибгоспу. Безпосередній  контроль  при  проведені  вищезазначених  робіт, здійснюється  органами  рибоохорони,  які  також  підпорядковані  Укрдержрибгоспу  Мінагрополітики  України,  що  викликає  сумнів у об’єктивності  державного  контролю  при  проведені науково-дослідних робіт з використанням зазначених знарядь лову.

            Також  звертаємо  Вашу  увагу,  що  відповідні  дозволи  на  проведення  науково-дослідницьких  робіт, видаються  органами  рибоохорони  Укрдержрибгоспу.  При  цьому  органам  Мінприроди  України  відведена  роль  лише  погоджувального  органу, який при  погодженні  вказаних  дозволів  повинен  керуватися  наказами  та  інструкціями,  розробленими тим  же  Укрдержрибгоспом  Мінагрополітики  України,  що  не  сприяє  посиленню  державного  контролю  при  спеціальному  використанні  водних  живих  ресурсів  і  суперечить  абз. 3  ст. 28  ЗУ  „Про  тваринний  світ”.

            Все вищезазначене не сприяє поліпшенню стану рибних запасів басейну Азовського моря та потребує кардинальних заходів щодо раціонального використання та відтворення водних живих ресурсів.