2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь. Це день, з якого в 1971 році розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

Згідно із статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють різноманітні водні об'єкти, що включають природні або штучні‚ постійні або тимчасові‚ стоячі або проточні‚ прісні‚ солонкуваті або солоні водойми, в т.ч. морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів, а також болота, драговини, торфовища, острови, прибережні ділянки суші.

Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис водних птахів або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна, Договірна сторона Конвенції, має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону. 

В Україні 4% території вкриті поверхневими водами (річками, озерами, водосховищами, ставками тощо), а відкриті заболочені землі складають 1,6%. Україна також має морські акваторії, які відіграють надзвичайно важливу екологічну роль, зокрема під час міграцій птахів. Загальна площа водно-болотних угідь України складає близько 4,5 млн. га.

Постановою кабінету Міністрів № 935 від 23.11.1995 р. визначено 22 водно-болотних угіддя, які мають міжнародне значення, а саме: Шацькі озера, Заплава р. Прип’ять, Заплава р. Стохід (Волинська область); Озеро Кугурлуй; Озеро Картал; Кілiйське гирло; Озеро Сасик; Система озер Шагани-Алібей-Бурнас,  Межиріччя Днiстра-Турунчука, Північна частина Дністровського лиману (Одеська область), Тилігульський лиман (Одеська та Миколаївська області), Дельта р. Дніпра, Тендрівська затока (Херсонська область), Ягорлицька затока (Херсонська та Миколаївська області), Каркінiтська та Джарилгацька затоки, Центральний Сиваш, Східний Сиваш (Херсонська область та АР Крим), Молочний лиман, Коса Обитічна та затока Обитічна, Гирло р. Берди з косою Бердянською та затокою Бердянською (Запорізька область), Затока Бiлосарайська та коса Бiлосарайська, Затока Крива та коса Крива (Донецька область). А 29 липня 2004 р. Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про визнання ще 11 водно-болотних угідь України, які знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду України.

У межах багатьох цінних водно-болотних угідь створенні гідрологічні заказники, чимало цінних водно-болотних екосистем входить до складу національних природних та регіональних ландшафтних парків, природних заповідників, орнітологічних та ландшафтних заказників, заповідних урочищ.