Віддавна Азов був відомий своїми незліченними скарбами. За виловом риби на одиницю площі у недавньому минулому Азовському морю належала першість серед усіх водойм Світового океану. Колишня висока продуктивність Азовського моря пояснювалась невеликою глибиною, завдяки чому товща води влітку добре освітлювалася та прогрівалася, а під час штормів добре вимішувалася та збагачувалася киснем: річки, до зведення на них потужних гідроспоруд, приносили у море дуже багато поживних речовин — корми для рачків, молюсків та дрібних риб. Мілководні, теплі затоки слугували рибі для нересту.

            І ось що ми маємо на теперішній день -  рибні запаси Азовського моря приведені в депресивний стан, промисловий лов осетрових, основного багатства Азовського моря, взагалі припинив своє існування. Рибалками дуже рідко зустрічаються осетрові види риб, не звертаючи на те, що вони штучно виводяться та випускаються у Азовське море  Українськими та Російськими підприємствами. Також з кожним роком знижаються і запаси інших видів риб: камбали калкан, судака.

            Є багато факторів, котрі  впливають на зменшення рибопродуктивності моря – це і  надходження забруднень, зарегулювання річкового стоку, відбір значних об'ємів прісних вод і відповідне підвищення загальної солоності води, але не менш негативну роль у цьому процесі грає і нераціональне ведення рибного господарства. Найбільший вплив на рибні запаси Азовського моря оказують користувачі,  які здійснюють науково-дослідні лови. І про це більш детально…

            Наукові  установи,  які  здійснюють  науково-дослідні  роботи  в  акваторії  Азовського  моря є  АзПівденНІРО (м. Бердянськ, Запорізька  обл.)  та  ПівденНІРО (м. Керч, АР  Крим ) (котрі не так давно були однією установою), підпорядковані Державному  департаменту  рибного  господарства (далі  Укрдержрибгоспу)  Мінагрополітики  України.

             Квоти на спеціальне використання водних  живих  ресурсів, вищевказані  наукові  установи  отримують  в  першу  чергу  та безкоштовно, так  як  добувають  водні  живі  ресурси  для  наукових  цілей, при  цьому  не  одна  вищевказана  наукова  установа,  не  має  відповідної  матеріально-технічної  бази (плавзасоби, знаряддя  лову  та  ін.). Через це  наукові  установи  складають  договори  про  спільне  виконання  програми  дослідних  робіт  із  рибодобувними  організаціями, тобто фактично передають квоти, що є порушенням  Закону України „Про тваринний світ".

            Для проведення відповідних біологічних аналізів потрібно приблизно 15-20 % від тієї кількості водних живих ресурсів, що добувається, решта реалізується співвиконавцями, для отримання власного прибутку.  Це відбувається через те, що на  даний  час  не  існує  методики  по  складанню  програм  науково-дослідних  робіт, які б передбачали  обґрунтовану  кількість  вилучених  водних  живих  ресурсів, та  кількість  використаних  при  цьому  знарядь  лову. Такий  підхід  виключає  можливість  оперативного  регулювання  та  контролю з боку держави  за  вилученням  водних  живих  ресурсів  при  виконанні  вищезазначених  робіт. 

            Найбільш  значний  збиток  біорізноманіттю  Азовського  моря  наносять  знаряддя  лову, які  використовуються  при  здійснені  науково-дослідницьких  робіт, а  саме: різноглибинні  донні  трали, зяброві  сітки.  Звертаємо  увагу, що  вказані  знаряддя  лову,  безпосередньо  донні  трали,  заборонені  в  промисловому  добуванні  водних  живих  ресурсів. Офіційно  заплановані тралення  донним  тралом, виконуються на підставі  Протоколу  рішень  Науково-промислової  ради,  Наказ  Укрдержрибгоспу. Безпосередній  контроль  при  проведені  вище зазначених  робіт, здійснюється  органами  рибоохорони,  які  також  підпорядковані  Укрдержрибгоспу  Мінагрополітики  України,  що  викликає  сумнів у об’єктивності державного контролю при  проведені науково-дослідних робіт з використанням зазначених знарядь лову.           

            До того ж, на даний час кількість користувачів, які виконують роботи в акваторії Азовського моря, складає 136 одиниць. Така кількість користувачів є занадто великою для майже знищених  рибних запасів Азовського моря.   Державна екологічна інспекція Азовського моря  звернулась до директора «Аз ПівденНІРО» Ізергіну Л.В.  та директору «ПівденНІРО» Панову Б.М. із пропозицією щодо зменшення  кількість співвиконавців наукових програм до 2-3 користувачів та надання переваги тільки тим, які займаються штучним відтворенням риби та інших водних живих ресурсів.