13 березня 2009 року відбулися Загальні збори дійсних членів-засновників Академії екологічних наук України, на яких було затверджено тимчасове Положення про вибори дійсних членів і членів-кореспондентів Академії та її керівництва, структуру Академії та основні напрями її діяльності, обрано Президента, Першого віце-президента, віце-президентів і головного вченого секретаря

            Було також затверджено склад Робочої групи з підготовки проекту Статуту Академії.

            - Сьогоднішні Загальні збори, – сказав її перший Президент Георгій Філіпчук, – це лише початок створення Академії, яка позбавить існуючу розпорошеність наукових сил багатьох спеціальностей та не скоординованих досліджень при розв’язанні екологічних проблем, об’єднанні і спрямуванні їх на вирішення конкретних практичних завдань, зокрема в галузі екологізації економіки та впровадження інтегрованого екологічного управління функціонуванням і розвитком суспільства. А це неможливо без існування єдиного координаційного центру, яким і має стати щойно створена Академія екологічних наук України.

            Нова наукова інституція зосередить свої зусилля на питаннях сталого розвитку та екологічного менеджменту, екологічної політики і безпеки, охороні й раціональному використанні природних ресурсів, еколого-медичних та енергетичних проблемах, а також питаннях регіональної екологічної політики.

            І насамкінець, Георгій Філіпчук додав, що створення Академії екологічних наук України дасть змогу впритул займатися такими надзвичайно важливими питаннями як:

• забезпечення комплексного розвитку екологічної науки, проведення фундаментальних і прикладних досліджень з питань екологічної безпеки, раціонального природокористування та охорони довкілля, наукове супроводження впровадження результатів прикладних досліджень у галузі екології; 
• проведення науково-аналітичного огляду сучасних особливостей переходу України до гармонійного розвитку з побудовою багатофакторних і багаторівневих моделей за визначеними та обгрунтованими пріоритетами та характеристиками; 
• розроблення та впровадження системи загальної та регіональних структурних моделей переходу до сталого (збалансованого) розвитку держави; 
• сприяння становленню та розвитку вітчизняної екологічної наукової школи, формуванню системи підготовки високопрофесійних наукових кадрів у галузі екології; 
• прогнозування розвитку науково-технічного прогресу та його впливу на довкілля, визначення пріоритетних напрямів розвитку екологічної науки для забезпечення сталого розвитку України; 
• забезпечення координації діяльності науково-дослідних і методичних установ, наукових підрозділів вищих навчальних закладів щодо проведення наукових екологічних досліджень, використання науково-педагогічного потенціалу в інтересах розвитку екологічної науки та системи екологічної освіти; 
• розроблення та внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.